Єресь Хоруса
Драма
Дійові особи:
Хорус – примарх
Леман – примарх
Ленд – примарх
Імператор – мессія
Гвардійці – імперські солдати
Хаосити – єретицьке падло
А також хор з сестер битви, космодесантників з легіону Ультрамаринів, Чорного Легіону та просто хаоситів.

Дія перша:
Декорації зображують підсобне приміщення монастиря космодесантників. Посередині сцени стоїть стіл з зображенням імперського орла на кришці. Навколо стола сидять примархи без бойового обладнання. Бойове обладнання примархів невпорядковано розташоване по всьому приміщенні. Самі примархи – це величезні бугаї по 2.5 метри на зріст, з м’язами, як у Шварценегера та волохатими грудьми. Сраки примархів ледве вміщуються на стільцях.
На столі стоять три келихи для шампанського і каністра з броньованого металу. На каністрі напис: «H2SO4». Примарх Хорус відкриває каністру, розливає вміст по келихах. Над келихами піднімається густий білий дим. Примархи підняли келихи, цокнулись і гаркнувши у один голос: «За Імперіум!», - залпом випили. На мить затримавши дихання, вони видохнули хмарками білої пари. Хорус дістав з металевого чобота космодесантника портянку, занюхав і поклав назад.
Хорус: Так от. Іду я по рівнині, поряд топають дредноути, спиною відчуваю кілька вайрлвіндів, словом, все як у людей. Раптом, чую носом, поряд небезпека. Припав шоломом до землі. Чую – хаосити, крак-гранату мені в дишло! Я й командую: «Залягти! Артилерії приготуватись!», а сам пішов у розвідку. Іду-іду, навколо ані дерева, ані камінчика. І тут раптом танк з-за рогу!..
Леман (скептично): Та брешеш ти все! Де посеред чистого поля ріг, за яким міг сховатися танк? Ти б хоч щось правдоподібне придумав!
Хорус: А ти шо зовсім забув з ким ми маємо справу? Вони ж слуги Варпа, а варп у перекладі зі староготичного означає «викривлення»! От він і викривив простір так, щоб я замість справжньої картинки бачив зовсім іншу! Думати треба!
Леман хмикає.
Ленд: Фігня це все. Варп так не може. А шо це за танк був?
Хорус: Леман Русс.
Леман: Ага! Кажу, фігня це все! Танк мого виробництва не можна сховати за варпом! Може рука хаосита і може його завести, хоча наступним патчем я це виправлю, але варп не може сховати Леман Русс від відданого слуги Імператора… Що, до речі, наводить на думку…
Леман, не зводячи очей з Хоруса, тягнеться до ланцюгового меча.
Ленд (стомлено): Хлопці, припиніть. Варп не вміє маскувати танки.
Леман: А чого тоді хаоситів так важко знайти?
Леман зробив задоволено запитуюче обличчя, мол, як я вас?
Ленд: Тому що якби їх було видно з імперського крейсера, їх би спепелили з орбіти.
Хорус задоволено гарчить.
Хорус: А твій танк, Лемане, взагалі маленький, його і у чистому полі сховати можна, а до твого патча, що не дасть хаоситам заводити Леман Русси, ще дожити треба.
Ленд: Довше ніж до смерті Безсмертного Імператора.
Ленд і Хорус тихо засміялися. Леман стиснув зуби так, що було чути їх скрип. У підсобку зайшли два гвардійці.
Гвардієць: Хорусе! Імперія кличе! Ти кращий з воїнів Імператора! Вперед! У битву!
Хорус: Ми тут зайняті, хлопці. Що, не бачите, обговорюємо стратегію майбутніх боїв. Геть звідси!
Гвардійці, опустивши голови, виходять з приміщення. Хорус розливає вміст каністри по келихах. Примархи цокаються, гаркають: «За Імперіум!», і залпом спустошують келихи.
Хорус: Я якось воював на Леман Руссі. Їду, їду, давлю хаоситів гусеницями. Тут глядь – підбігає фанатик весь обвішаний гранатами і стрибає мені під танк. Гусениці – у брухт! Я висунувся з танку, хотів догнати цю падлюку, тут – Бац! Застряг! Я сюди, туди – не випускає! Люк мене, як кайдани, обхопив. Я кричу дредноуту: «Доганяй падлюку-диверсанта - втіче», а той, як дебіт, стоїть і стріляє по якимось там бункерам. Сто років вони йому здались!
Ленд (скептично): Та як це може бути, кинувся, обвішаний гранатами, під танк, і вижив?
Хорус: А чому б цьому не бути? Я, одного разу, біжу за хаоситами по тунелях Світу-Вулика. Броню скинув, щоб бігти легше. Тут, раптом, я за ріг, а там цілий бункер з хавіболтерами, рокетлаунчерами і цілою гарматою від василіска. Я думаю: «Сто кіло сквіготячого лайна мені в гризло! Навіщо я зняв броню?!». Але плакатись було пізно. Я хапаю хавіболтер і давай палити по стрілках у бункері. Кількох я завалив одразу, а потім вони навелися і почали стріляти. Добре хоч василіск не встиг вистрілити, я зніс його екіпаж. А болтери по мені влучили разів триста. Одних тільки крак-ракет три влучили. І шо? Я навіть не впав на землю. Єдине що я потім тиждень кульгав на праву ногу і пісяв напалмом (зубами зловив напалмову ракету).
Леман: Та не бува такого! Шо це за єресь, Хорусе?!
Хорус (розлючено): Сам ти єретик! Ким треба бути щоб такі маленькі танки розробляти?!
Леман: Та я ж для імперської гвардії розробляв!
Ленд: Це не виправдання, Лемане. У Імперії живе різноманітне населення. Центральні імперці, звичайно, влізуть навіть у Леман Русс. А у деяких районах Імперії навіть звичайні люди пролізатимуть з проблемами. Я вже мовчу про космодесантників. А є ще нелюди…
У приміщення вбігають двоє брудних хаоситів. Вони одягнені у шахтарські роби і довгі бомжівські плащі. На голові у них шапки льотчиків часів Першої Світової. Їхні обличчя розмальовані татуюваннями. У руках вони несуть старі іржаві ласгани. Примархи без ентузіазму дивляться на хаоситів.
Хаосит: О великий примархе Хорусе! Ви – найсильніший, найкмітливіший, найшвидший, найскромніший серед воїнів Лжеімператора! Ти маєш, як ні хто, розуміти, що таке сила! А сила – це Хаос!!! Приєднуйся до нас! Ти станеш найвеличнішим вождем нашого воїнства і поведеш нас у хрестовий похід проти Лжеімператора!!!
Повисла напружена тиша. Примархи, завмерши, дивились на хаоситів і мовчали. Хаосити дивились на Хоруса, очікуючи відповіді. Нарешті Хорус перервав мовчанку.
Хорус: Хлопці, я зараз силовим молотом перешибу і весь Хаос, пойняли?
Хаосити енергійно кивають.
Хорус (агресивно): Ану геть звідси!
Хаосити, розчаровано, але бадьоро, бредуть геть.
Хорус: Довбані чурки.
Хорус спльовує на підлогу. Слина починає роз’їдати бетон. Ленд розливає вміст каністри по келихах. Усі випивають.
Леман: Жерти треба менше! Ти, Хорус, їси по 17 разів на день. Шо ти хочеш? Звичайно з такою дупою у жоден танк не влізеш.
Хорус (нудним голосом): У мене підвищена кислотність шлунку. Мені треба постійно їсти, а то у мене печія. Ти ж пам’ятаєш , як я тоді блював в сортирі… ну, тоді, коли я крекером «Сніданок Імператора» отруївся. Я тоді пропалив сортир аж до 13-го підрівня підвалу.
Ленд: Та годі вже, Хорусе! Як ти міг пропалити 28 поверхів. Нема такої кислоти, щоб так ефективно палила зміцнений бетон! Казки то дідуся Нургла!
Хорус: Та до чого тут це? Я кажу, що у мені жодна їжа на довго не затримується. Вона вся розчиняється ще до того, як потрапляє до кишечника.
Ленд: Справді, Лемане. До чого тут їжа? Ми ж про те, що у танк влізти не можна!
Леман (жовчно): Я нормально пролажу. Просто ви з Хорусом жерете за трьох.
Ленд (не менш жовчно): Зате ми танки розробляємо нормальні, щоб навіть термінатор у повному озброєнні проліз і з комфортом їхав.
Леман: Так твій сраний Ленд Райдер – БМП! Звичайно у нього термінатори влазять, інакше навіщо воно взагалі потрібно?
Хорус (в’їдливо): Чого тоді його БМП за вогневою потужністю як три твоїх Леман Русси?
Леман вже, було, відкрив рота, щоб бовкнути щось зле, але йому завадив гамір, з яким у приміщення увірвалися хаосит і гвардієць. Обидва з азартом лупцювали одне одному пики, при цьому брудно матюкаючись. Примархи мовчки дивилися на це, а потім Хорус гаркнув:
Хорус: Що тут відбувається?!
Гвардієць і хаосит негайно перестали битися і вишкірилися на Хоруса.
2 хаосит (бадьоро): О великий примарху Хорусе! Переходь на Темний Бік! Темний Бік для сильних, таких, як, ти! Інші примархи – слабаки! Переходь на Темний Бік!..
Його промову перериває гвардієць.
2 гвардієць: Не слухай цього фанатика! Хорусе, ти ж світлий! Не піддавайся спокусі Темного Боку! Ти сильніший за це!..
2 хаосит: Не слухай цього слабака!..
Їх агітація продовжувалася кілька хвилин. Хорус дивився з виглядом страшенної нудьги. Потім він дістав з-під стола плазмову гвинтівку. Тримаючи її однією рукою, він навів її на двох агітаторів і затиснув кнопку накопичення заряду. Плазмова гвинтівка, з підвищуючимся звуком, почала розігріватсь.
Хорус (з виглядом нудьги): Один.
Хаосит і гвардієць з пострахом подивилися на плазмову гвинтівку.
Хорус (з виглядом нудьги): Два.
Плазмова гвинтівка почала погрозливо гарчати і вібрувати. Накопичувальна камера почала світитись синім вогнем. Від неї почав йти видимий жар. Хаосит і гвардієць перелякано перезирнулися і кинулися тікати. Хорус розвернув гвинтівку дулом догори. З дула вилетів згусток синього вогню. Десь вгорі почувся вибух і крики. Хорус поклав паруючу гвинтівку з розпеченим до червоного дулом, розлив по келихах вміст каністри. Потім збовтнув її, і, пересвідчившись, що там майже нічого не залишилось, вилив залишок до рота, занюхав портянкою. Ленд та Леман тривожно перезирнулись. Потім взяли келихи, цокнулись і, хором гаркнувши: «За Імперіум!», - вилили вміст до рота.
Хорус: Так от… про шо це ми? А, так! На одному Ленд Райдері зброї, як на трьох Леман Руссах! І це при тому, що Ленд Райдер – це БМП, а Леман Русс – основний бойовий танк. А коли у тебе руки не звідти ростуть, виправдовуватись сенсу нема. Все одно тебе опустять.
Леман, було, відкрив рота, щоб щось сказати, але замовчав. Він був сконфужений. Йому не було чим крити. Він хотів щось сказати про титанів, або, хоча б, про те, що Космічні Вовки звучать крутіше, ніж Місячні Вовки, але зумів тільки відкрити рота. Його жест повторив і Ленд. У приміщення входить Імператор. Він тихо підходить до Хоруса ззаду. Той його не помічає і продовжує розповідати про своє.
Імператор (урочистим голосом): Встань, примарху Хорусе! Тебе кличе Імперія!
Хорус (не повертаючись): Задовбали!
Хорус не по-людськи швидким рухом підхопив силовий молот і вдарив Імператора по голові. Імператор падає мертвий. Роздається грім. Роти примарнів відкриваються ще ширше. Хорус, зрозумівши, що він накоїв, кидає молот на землю. Примархи у один голос: «Убив!!!». Хор сестер битви: «Убив!!! Убив!!! Убив!!!». Хорус падає на коліна і у розпачі розставляє руки.
Хорус (у розпачі): Що я наробив?!!
У приміщення вбігають хаосити і космодесантники з легіону Ультрамаринів.
Хаосити (хором): Ага!!! Ти, все ж таки це зробив!!! Слався наш батько Хорус, вбивця Лжеімператора!!! Ура!!! Ура!!! Ура!!!
Хорус плаче. Примархи і космодесантники, почувши крики хаоситів, здивовані і шоковані тим, що Хорус – хаосит, пороззявляли роти і з ненавистю подивилися на Хоруса, який продовжував ридати над тілом Імператора. Починає грати Шопен. Хор сестер битви співає сумну готичну пісню латинню. Космодесантники і примари забивають Хоруса ногами до смерті. Зі стола і підручної зброї змайстрували поміст, на який поклали бездиханне тіло Імператора і понесли геть. Хор сестер битви поступово затихає. Світло на сцені майже повністю згасає. Єдиним джерелом світла залишається прожектор, що освітлює тіло мертвого Хоруса. У темряві спалахують десятки червоних вогників. Це окуляри шоломів космодесантників-хаоситів з Чорного Легіону, колишнього легіону Місячних Вовків Хоруса. Хор космодесантників-хаоситів підхоплює пісню сестер битви під реквієм Шопена. Вони оспівують Хоруса. Музика і спів стає все тихше і тихше. Світло прожектора і окулярів шоломів стають слабшими, поки повністю не згасають.
Завіса.